Алкогольна залежність – хронічне психічне прогресивне захворювання, що характеризується пристрастю до алкоголю (етилового спирту) та психічною і фізичною залежністю від нього. Алкогольна залежність проявляється втратою контролю над кількістю спожитого алкоголю, зростанням толерантності до нього (збільшення дози спиртного, необхідної для задоволення), абстинентним синдромом, токсичним ураженням органів, а також провалами в пам’яті про окремі події, що відбувалися у період сп’яніння.
Алкогольна залежність супроводжується сильною психічною і фізичною залежністю від алкоголю.
Алкогольна залежність розвивається від випадкових епізодів вживання алкоголю до розвитку тяжкої залежності.
Часто пацієнти (на всіх стадіях) заперечують або недооцінюють свою хворобу. Це явище отримало назву алкогольної анозогнозії.
Виділяють три стадії алкогольної залежності:
Перша стадія
На першій стадії пацієнт часто відчуває непереборне бажання вживати алкоголь. При неможливості споживання спиртного, почуття притягнення на час зникає, проте у разі вживання алкоголю контроль щодо кількості випитого різко знижується. На цій стадії захворювання стан сп’яніння часто супроводжується надмірною роздратованістю, агресивністю і навіть (ще рідкими випадками) втратою пам’яті в стані сп’яніння. У залежного пацієнта зникає критичне ставлення до пияцтва і з’являється тенденція виправдати кожен випадок споживання алкоголю. В кінці першої стадії починається помітне зростання толерантності (переносимості алкоголю). Перша стадія поступово переходить до другої.
Друга стадія
Друга стадія алкогольної залежності характеризується значним зростанням толерантності до алкоголю, поступово досягаючи найвищої планки – “плато толерантності”. Поступово людина повністю втрачає контроль над споживаною випивкою (зменшення контролю), тривалість ейфорії від сп’яніння також значно зменшується, в кінці другої стадії може взагалі не відбуватися. На цій стадії з’являється фізична залежність від алкоголю і тенденція регулярно приймати в одиночку великі дози спиртного. Саме на другій стадії виникає абстинентний алкогольний синдром, супроводжується пітливістю, головним болем, спрагою, роздратованістю, проблемами зі сном, болями в області серця, тремором кінцівок або всього тіла. Людина поступово перестає виправдовувати своє споживання, виявляючи байдужість до всього, що не стосується алкоголю. Виникає замкнутий коло залежності – багатоденне пияцтво, яке дуже складно припинити. Різке припинення запою, а також спроби навколишніх обмежити пацієнта від спиртного без медичної допомоги можуть призвести до різних ускладнень, включаючи психози (“біла гарячка”, галюцинації, марення). На другій стадії у пацієнта починає чітко проявлятися ураження внутрішніх органів та центральної нервової системи (наприклад, зниження сексуального потягу, недержання сечі, порушення пам’яті і т.д.).
Третя стадія
Тяга до алкоголю посилюється, пропорційно знижується контроль. Організму вже потрібна незначна кількість алкогольних напоїв. При цьому порушення в психіці все більше призводять до порушення пам’яті. Психічна, фізична і соціальна деградація збільшується. Пацієнт уже безсвідомо відчуває непереносиме влучення до вживання алкоголю. На даному етапі порушення психіки і внутрішніх органів стають необоротними, настає повна алкогольна деградація. Запій, перерваний без відповідної медичної допомоги, часто супроводжується психозами і може призвести навіть до смерті.
Критерії постановки діагнозу алкогольної залежності:
- відсутність рвотної реакції на прийом великої кількості алкоголю;
- втрата контролю над кількістю випитого;
- часткові порушення пам’яті;
- наявність абстинентного синдрому;
- запійне пияцтво.
Терапія алкогольної залежності повинна бути спрямована на всі причини її виникнення: на біологічні (детоксикація, фармакотерапія), психологічні (психотерапія), соціальні (принаймні терапія повинна бути спрямована на зміну взаємин в родині, а також на соціально-працевлаштування пацієнта). Іншими словами, лікування алкогольної залежності у сучасному вигляді повинно бути комплексним і передбачати не тільки біологічну терапію, але і різні форми психотерапії, а також соціальні заходи.