Посттравматичний стресовий розлад, або ПТСР – досить часте захворювання, яке є відповіддю на пережиті фізичні або психологічні травми. Як правило, ПТСР проявляється не відразу – його симптоми можуть виникнути через декілька тижнів, місяців і навіть років.

Серед причин розвитку ПТСР слід виділити наступні:

– участь у військових діях

– сексуальне насильство;

– загроза життя;

– теракти;

– природні катастрофи: торнадо, пожежа, повінь, землетрус;

– автокатастрофа, серйозне ДТП;

– злочини, здійснені з особливою жорстокістю;

– ситуації на межі життя і смерті;

– фізичні травми (ампутація, поранення);

– тривалий психологічний тиск;

– моральне, фізичне насильство в сім’ї.

ПТСР може розвинутися не лише у учасників перерахованих подій, але і у свідків. Страх, який відчуває людина, призводить до стресу, з яким людина не в силах впоратися. Згодом пережитий стрес виливається в страшні спогади, тривогу, безсоння, нічні кошмари, депресію, відчай. Людина намагається уникати ситуацій, пов’язаних з пережитими подіями, і гостро переживає будь-які дії, які йому нагадують про подію. Наприклад, учасники військових дій під час вибуху звичайних петард відчувають страх та високий рівень тривоги.

Таким чином, причини посттравматичного стресового розладу – це не лише війна, як вважає більшість людей, а й інші травмуючі події.

Як виникає посттравматичний стресовий розлад

Посттравматичний стрес не виникає відразу, наступного дня після пережитих подій. Фахівці стверджують, що для формування патології потрібно від 3-4 тижнів до кількох місяців. Розлад виникає у пацієнтів будь-якого віку, включаючи дітей та підлітків.

ПТСР – це локальне захворювання. На тлі сильного стресу у пацієнтів часто розвиваються супутні захворювання – депресивний розлад, залежність усілякого характеру (наркоманія, алкоголізм, куріння). Спостерігаються соматичні порушення:
– часті захворювання через знижений імунітет;

– запаморочення, головний біль;

– біль у ділянці грудної клітки;

– порушення роботи ШКТ.

Пацієнти можуть звертатися до лікарів із соматичною симптоматикою і навіть успішно лікуватись, але довгострокового ефекту немає.

Стадії ПТСР:

1 стадія. На першій стадії поки що не виявляються яскраво виражені симптоми ПТСР. Людина може згадувати про пережиту подію, іноді емоційно реагувати на що-небудь, але при цьому вона продовжує вести звичний спосіб життя.

2 стадія. Думки про перенесену стресову подію відвідують набагато частіше, людина починає аналізувати, з якої причини це сталося. З’являються тривожність, проблеми зі сном, нав’язливі спогади, з’являються тригери, які можуть змусити знову переживати негативні події. Часто пацієнт починає вживати наркотики чи алкоголь, щоб зняти тривогу.

3 стадія. Виникає замкнутість, депресивна симптоматика, іноді злість, людина може звинувачувати оточуючих у нерозумінні. За відсутності допомоги на цьому етапі депресія може перерости в хронічну.

4 стадія. Часто на цій стадії у людини можуть виникати суїцидальні думки. Переживання посилюються, можуть виникнути панічні атаки.

Основні симптоми посттравматичного стресового розладу
Основний симптом ПТСР – нав’язливі спогади про пережиту травму, так звані “флешбеки”. Вони виникають раптово або внаслідок впливу тригерів – наприклад, при випадковому погляді на картинку, при перегляді фільму з тематичним сценарієм.
Також виявляються інші ознаки ПТСР:
• підвищення АТ, спостерігаються збої серцевого ритму, тахікардія, холодний піт.
• Стан, подібний до галюцинацій. Пацієнт чує неіснуючі звуки, бачить загиблих, шукає ворогів серед перехожих, відчуває краплі дощу, коли на вулиці сонячно.
• Страхи, пов’язані з пережитими подіями. Психотерапевти і психологи відзначають, що пацієнти, які страждають на ПТСР, не пам’ятають до 50% трагічної події. Спрацьовує захисний механізм психіки, частково пам’ять зтирається. Людина не пам’ятає всього, що її травмувало, але страх і тривога залишаються.
• Нічні кошмари. Пацієнти з ПТСР страждають на порушення сну. Їм сняться яскраві, кольорові, довгі сни, у яких переживання прокручуються заново. Також характерними є супутні патології: інсомнія, поверхневий сон, денна сонливість або безсоння вночі.
• Вина. Пацієнти свідомо намагаються пояснити собі, чому все довелося пережити. І часто роблять висновок, що у всьому винні вони самі. Особливо це у тих випадках, як у трагічних обставин загинула близька людина, друг, товариш по службі.
• Постійна напруга. При посттравматичному стресовому розладі виникає тривога, страх, нервозність. Людина нервово здригається при бавовнах, гучних звуках, падінні предметів. З огляду на постійних страхів формуються фобії, панічні атаки.
• Нервове виснаження. З огляду на постійного психологічного напруги формується церебрастіння, порушення пам’яті, працездатності, концентрації, уваги. Виявляється нервозність, може розвинутись алкоголізм чи наркоманія. • Соціальна дезадаптація. Розлад викликає підвищену агресію, схильність до сварок та конфліктів, почуття нерозуміння, самотність.
• Схильність до суїцидів. Хворі не бачать сенсу життя, у них яскраво проявляється ангедонія – вони не здатні отримувати задоволення від простих речей. Їм здається, що краще ніколи не буде. Єдиним виходом із ситуації вони бачать відхід із життя.

ЛІКУВАННЯ ПТСР.

Вибір типу терапії лікування повинен здійснюватися з урахуванням потреб пацієнта, а також його можливостей та переваг. Крім того, необхідно взяти до уваги потенційні труднощі та побічні ефекти лікування. При ПТСР часто застосовують поєднання різних терапевтичних методів. Це пов’язано зі складністю феномена ПТСР як розладу, який виявляється одночасно на психологічному, біологічному та соціальному рівнях. Підкреслимо додатково, що ПТСР не проявляється відразу після психологічного насильства чи впливу стресових чинників: трапляються випадки, коли симптоми розлади виявляються через рік. Розвиток захворювання може спровокувати депресію, погіршення функціонування, соматичні симптоми. Тому дуже важливо своєчасно звернутися до фахівців.

Фахівці “Клініки психіатрії та наркології доктора Поповича” використовують не лише найкращі світові методики лікування ПТСР, а й розробляють власні унікальні методи. Ключовим фактором успішності лікування посттравматичного стресового розладу є комплексність: поєднання психотерапії, медикаментозного лікування, додаткових психотерапевтичних методик, що дають найкращий результат.