В сучасному світі, де стрес та невпорядкованість можуть стати невіддільною частиною нашого сьогодення, психотерапія в Клініці Лікаря Поповича є важливою допомогою на шляху до емоційного здоров’я. 

1. Початок психотерапії: Знайомство та Визначення Мети

Визначення мети терапії допомагає зрозуміти, до чого саме спрямована робота, і які конкретні цілі ставить перед собою пацієнт.

2. Індивідуальний Підхід

Психотерапевтичне ведення ґрунтується на розумінні того, що кожна людина – унікальна. Індивідуальний підхід дозволяє враховувати особливості пацієнта, його життєвий шлях та власний спосіб сприйняття світу. Це дозволяє змінювати підходи та методи в терапевтичному процесі, адаптуючи їх до унікальних потреб кожного клієнта.

3. Розвиток Емоційної Гнучкості та Саморегуляції

Психотерапевтичне ведення в клініці також спрямоване на розвиток навичок емоційної гнучкості та саморегуляції. Пацієнт навчається розпізнавати власні емоції, розуміти їх джерело та вплив на психічний стан. Ці вміння стають ключовим елементом для подолання стресу та покращення загального емоційного благополуччя.

4. Визначення Перспективи та Планування Надалі

На завершальному етапі психотерапії в Клініці Доктора Поповича пацієнт та терапевт визначають результати та план дій на майбутнє. Розробляються конкретні стратегії для подальшого управління емоційним станом, та розглядається можливість продовження терапії для досягнення нових цілей.

Психотерапевтичний супровід в нашій клініці – це не лише важливий компонент лікування, а й шлях до власного “я”, виявлення резервів емоційного здоров’я та гармонії. У цьому просторі довіри та розуміння пацієнт може відкривати нові аспекти свого внутрішнього світу.

Старість – це не просто період в житті, а час, коли турбота, увага та гідність набувають особливого значення. Ми стали прекрасним прикладом того, як забезпечити найкращі умови для старіння з гідністю та турботою.

У цьому особливому місці турбота за пожилими людьми перетворюється на мистецтво. Професійний доглядовий персонал, що присвячений своїй справі, створює атмосферу, де кожен резидент відчуває себе не просто пацієнтом, а частиною великої і теплої родини.

Медичне спостереження, проведення заходів з підтримки фізичного та психічного здоров’я, культурні та соціальні заходи – це лише частина роботи. Тут прагнуть не просто забезпечити комфорт, але й відновити почуття самостійності та активності в кожному резиденті.

Що робить цей дім престарілих особливим? Це підходить до старіння як до нового етапу життя, де головним є не кількість прожитих років, а якість кожного з них. Це не просто будівля, а дім, де пожилі люди відчувають себе важливими, де їхні потреби враховуються та поважаються.

Такий підхід до старіння надає особливого значення життю. Це місце, де турбота та гідність роблять кожен день яскравим та наповненим радістю. Тут створено новий дім для тих, хто цінує кожен момент і хоче відчути тепло та затишок, не зважаючи на вік.

Виконаємо мʼяке медикаментозне виведення з запою по сучасній методиці з виїздом до вас додому 

Ціна однієї процедури від 2200 грн 

В перелік послуг входить :

– виклик лікаря до дому 

– огляд пацієнта та призначення лікаря 

– медикаментозне лікування 

Які зміни будуть у вас в організмі після лікування: 

– вже через 30 хвилин після проведення процедури ви відчуваєте полегшення 

– зникне відчуття «якщо не випʼю то помру “» 

– перестане турбувати відчуття тремору у вашому тілі та відчуття тривоги 

– заспокоїться колотіння серця 

– нормалізується сон 

Всі процедури проводяться тільки зі згоди пацієнта

Алкоголізм – це хвороба, це не психологічний стан.

Хоча багато людей пов’язують алкоголізм зі стресами
та навантаженнями.

У більшого відсотка людей є схильність до розвитку алкогольної залежності.
Дуже часто алкоголізм розвивається на тлі депресій, тривожних розладів та порушень сну,
або є ускладненням психоемоційного чи психічного розладу.

Величезна кількість людей за допомогою алкоголю намагаються впоратися з емоційною напругою, з тривогою та порушеннями сну.

Найчастіше це активні, успішні люди, які тривалий час перебувають у стані стресу
та емоційних перевантажень та які, приходячи ввечері додому, мають звичку випити один-два келихи вина.
Через якийсь час вони перестають комфортно почуватися без спиртного, воно стає для них єдиним способом
упоратися з проблемами.

Якщо ви бачите, що ваш близький щовечора випиває спиртне, без алкоголю не може заснути, важливо зустрінеться з фахівцем.
Не завжди саме зловживання алкоголем стає причиною візиту до лікаря. Це може бути порушення сну, надмірна тривога.
У будь-якому випадку потрібно займати тверду позицію і домагатися, щоб ваша близька людина звернулася за допомогою до фахівців.

Алкогольна залежність не проходить сама по собі, вона потребує лікування. Родичі можуть заздалегідь приїхати на консультацію
до фахівця, щоб обговорити, як і як правильно мотивувати пацієнта зустрітися з лікарем для лікування від алкоголізму.

Алкогольна залежність – це серйозне захворювання, яке призводить до негативних наслідків для людини:
зміни поведінки, деградації особистості, проблем зі здоров’ям. Лікування залежних пацієнтів – складний процес,
що складається з кількох етапів. Одним із них є кодування – метод, який може бути включений до програми реабілітації
при алкоголізмі Адже лише комплексні заходи дають змогу отримати позитивний результат.

Кодування – серйозний крок на шляху відновлення,
але не весь шлях. Кодування – це заборонна терапія алкоголізму для формування стійкої тривалої відрази до спиртного.

Суть методики — відмова від вживання алкоголю через страх смерті та тяжку хворобу.
Вже перші дні відбувається трансформація психіки. З’являється емоційне піднесення.
Людина стає натхненною, намагається виправити всі помилки, які були допущені в період запоїв, налагодити контакти з рідними та близькими.
Саме їх підтримка дуже важлива, щоб запобігти повторній пристрасті до алкоголю.

Співробітники нашого медичного центру “Клініка Доктора Поповича” допоможуть позбутися алкоголізму.
Кодування супроводжується психотерапевтичною підтримкою та комплексною фармакологічною терапією,
завдяки чому пацієнтові легше буде перенести всі проблеми відмовитися від алкоголю.

Алкогольна залежність – хронічне психічне прогресивне захворювання, що характеризується пристрастю до алкоголю (етилового спирту) та психічною і фізичною залежністю від нього. Алкогольна залежність проявляється втратою контролю над кількістю спожитого алкоголю, зростанням толерантності до нього (збільшення дози спиртного, необхідної для задоволення), абстинентним синдромом, токсичним ураженням органів, а також провалами в пам’яті про окремі події, що відбувалися у період сп’яніння.

Алкогольна залежність супроводжується сильною психічною і фізичною залежністю від алкоголю.

Алкогольна залежність розвивається від випадкових епізодів вживання алкоголю до розвитку тяжкої залежності.

Часто пацієнти (на всіх стадіях) заперечують або недооцінюють свою хворобу. Це явище отримало назву алкогольної анозогнозії.

Виділяють три стадії алкогольної залежності:

Перша стадія

На першій стадії пацієнт часто відчуває непереборне бажання вживати алкоголь. При неможливості споживання спиртного, почуття притягнення на час зникає, проте у разі вживання алкоголю контроль щодо кількості випитого різко знижується. На цій стадії захворювання стан сп’яніння часто супроводжується надмірною роздратованістю, агресивністю і навіть (ще рідкими випадками) втратою пам’яті в стані сп’яніння. У залежного пацієнта зникає критичне ставлення до пияцтва і з’являється тенденція виправдати кожен випадок споживання алкоголю. В кінці першої стадії починається помітне зростання толерантності (переносимості алкоголю). Перша стадія поступово переходить до другої.

Друга стадія

Друга стадія алкогольної залежності характеризується значним зростанням толерантності до алкоголю, поступово досягаючи найвищої планки – “плато толерантності”. Поступово людина повністю втрачає контроль над споживаною випивкою (зменшення контролю), тривалість ейфорії від сп’яніння також значно зменшується, в кінці другої стадії може взагалі не відбуватися. На цій стадії з’являється фізична залежність від алкоголю і тенденція регулярно приймати в одиночку великі дози спиртного. Саме на другій стадії виникає абстинентний алкогольний синдром, супроводжується пітливістю, головним болем, спрагою, роздратованістю, проблемами зі сном, болями в області серця, тремором кінцівок або всього тіла. Людина поступово перестає виправдовувати своє споживання, виявляючи байдужість до всього, що не стосується алкоголю. Виникає замкнутий коло залежності – багатоденне пияцтво, яке дуже складно припинити. Різке припинення запою, а також спроби навколишніх обмежити пацієнта від спиртного без медичної допомоги можуть призвести до різних ускладнень, включаючи психози (“біла гарячка”, галюцинації, марення). На другій стадії у пацієнта починає чітко проявлятися ураження внутрішніх органів та центральної нервової системи (наприклад, зниження сексуального потягу, недержання сечі, порушення пам’яті і т.д.).

Третя стадія

Тяга до алкоголю посилюється, пропорційно знижується контроль. Організму вже потрібна незначна кількість алкогольних напоїв. При цьому порушення в психіці все більше призводять до порушення пам’яті. Психічна, фізична і соціальна деградація збільшується. Пацієнт уже безсвідомо відчуває непереносиме влучення до вживання алкоголю. На даному етапі порушення психіки і внутрішніх органів стають необоротними, настає повна алкогольна деградація. Запій, перерваний без відповідної медичної допомоги, часто супроводжується психозами і може призвести навіть до смерті.

Критерії постановки діагнозу алкогольної залежності:

• відсутність рвотної реакції на прийом великої кількості алкоголю;
• втрата контролю над кількістю випитого;
• часткові порушення пам’яті;
• наявність абстинентного синдрому;
• запійне пияцтво.

Терапія алкогольної залежності повинна бути спрямована на всі причини її виникнення: на біологічні (детоксикація, фармакотерапія), психологічні (психотерапія), соціальні (принаймні терапія повинна бути спрямована на зміну взаємин в родині, а також на соціально-працевлаштування пацієнта). Іншими словами, лікування алкогольної залежності у сучасному вигляді повинно бути комплексним і передбачати не тільки біологічну терапію, але і різні форми психотерапії, а також соціальні заходи.

Анорексія – це розлад харчової поведінки, діагностується в підлітковому або юнацькому віці (від 12 до 26 років), частіше за все у дівчат. Даний синдром, що супроводжується порушенням роботи інтеграційного центру гіпоталамуса і розвитком білково-енергетичної недостатності, є наслідком свідомого наполегливої ​​обмеження прийому їжі, аж до повної відмови від їжі.

ПРИЧИНИ АНОРЕКСІЇ:

• тривожно-фобічні розлади;
•  затяжні депресії, психологічні травми;
•  алкоголізм; наркоманія;
•  імунні порушення;
•  ендокринні патології (цукровий діабет, тиреотоксикоз та інші)

СИМПТОМИ І ОЗНАКИ:

• Прагнення до худорби
• Страх ожиріння
• Спотворене сприйняття власного тела.

Діагноз ставиться на основі клінічних даних, коли вага нижче на 15% індексу маси тіла.

При діагнозі “анорексія” симптоми можуть бути наступними:

Дефіцит ваги визначається візуально; спостерігаються депресія і дратівливість; необгрунтовані образи або гнів; проблеми зі сном; погіршується стан нігтів, волосся, шкіри; спостерігаються слабкість, швидка стомлюваність, нервозність;після прийому їжі часто блювота; у жінок відсутні менструації і знижується лібідо; можуть виконувати певні ритуали при прийомі їжі або відмовлятися від їжі; хворий не їсть на людях або споживає дивну їжу;вживає проносні засоби.

Виставити діагноз АНОРЕКСІЯ та підібрати правильне лікування може тільки лікар.